Леонід Сотник

Прощання з XX століттям: роздуми небайдужого. — Львів: Універсум, 2003. — 128 с.

 Леонід Андрійович Сотник (1935—2001) — відомий український журналіст, політолог, багатолітній член редакційної колегії журналу “Універсум”.

Упродовж багатьох років він звертався до нас зі сторінок різних видань. Читачі завжди з нетерпінням чекали зустрічей з ним. Сотник-журналіст напрочуд вдало поєднував у собі небуденний талант аналітика, історика, економіста, авторитетного наставника студентської молоді. Все це давало йому змогу бути розкутим і переконливим у будь-якій темі, вільно почуватися в будь-якому жанрі.

У цій книжці зібраний лише його творчий доробок як політичного оглядача журналу “Універсум”. На його сторінках Леонід Сотник виступає своєрідним літописцем першого десятиліття утвердження незалежності України, об’єктивним аналітиком, що володіє рідкісним даром передбачення на основі глибокого розуміння соціально-економічних процесів, що відбуваються довкруж нас, а відтак дивовижним умінням створювати в читача відчуття причетності до нашої складної епохи.

Олег РОМАНЧУК, кандидат філологічних наук,
шеф-редактор журналу “Універсум”

ЗМІСТ 

Голос мудрий і мужній
(замість передмови)

Від якої спадщини нам варто відмовитись?

Білоруський синдром, або
Загроза ковбасних референдумів

“Конституція — радість і щастя...”, або
Куди будемо еміґрувати: в Канаду чи в Магадан?

Уроки чеченської війни (нотатки історика)

“Міста російської слави”
(ретроспективний погляд з проекцією у майбутнє)

Маразм як чинник державотворення в Україні

Кому потрібна влада в Україні, або
До питання про гетьманську булаву

Пушкін в ореолі легенд, або
Синдром національного психозу

Україна: ерзац-держава чи суспільство маргіналів?

Політична осінь

Рік найвищої проби

Постаті минулого за лаштунками історії
(непричесані думки з приводу одного ювілею)

Хочеш мати раба — забери в нього мову

Політична стабільність, як танок на дроті

Ця загадкова народна душа...

Попіл минулого стукає у груди сьогодення

Фальшування — основний інструмент державної політики?

Прощання з XX століттям 
(роздуми небайдужого)

Замість післямови 
(з неопублікованого)